Ніколи більше

Ніколи більше. Меуегтоге" — з такою інтригуючою назвою дарує своїм прихильникам нову поетичну збірку письменниця із Тернопілля Любов Гонтарук. І линуть до читача її витончені, самобутні, метафоричні поезії, об'єднані у розділи "Пориви душі", "Світло мого бачення", "Краплини болю", "Володіння любові"..., вишукано проілюстровані художницею Світланою Костишин. "Прикметно, що в своїх творах Л. Гонтарук не тільки оспівує красу землі й людської душі, силу любові й ніжності, вона багато роздумує над тим, що таке людина, навіщо вона приходить в життя і чому стільки випробувань посилає їй Господь," — пише П.Сорока у статті "Творча доля і свобода", опублікованій в "Літературній Україні" 20 квітня 2006 р. — "Її поезія завжди щира, задушевна, відчувається, що вона ллється прямо з глибини серця — незмінно відкритого для краси і добра... Кожен вірш — це своєрідна сповідь сльозою, бо тільки сльоза може сказати усю правду про душу, вона єдина не злукавить і не одурить... ...Любов Гонтарук — поетеса любові. Усе в неї осяяне і зігріте живлющим вогнем цього святого і величного чуття. А ще вона шукає співрозмовника, прагне будь-що поділитися своїм душевним багатством з іншими". І запрошує шанувальників поетичного слова до цієї розмови. Для широкого кола читачів.