Случайному гостю

Час дії цієї історії - зима 1984 року, з канікулами, клопотами, дефіцитом, камінчиками в гречці і мультиками в чорно-білому телевізорі - час дитинства. Хлопчик, який приїхав на свята до бабусі, випиває зілля, що пробуджує в ньому здатність до магії - звичайний дар в його родині.

Здавалося б, можна бачити скарби, розполохувати привидів і змушувати мишей прикрашати ялинку. Але з чарами жарти погані - і бабуся з онуком мимоволі приймають виклик. Дар не подарунок. Час спогадів тут віддано народженим давним-давно, в старому європейському місті. Тим, хто пережив дві імперії, три війни, втрати та позбавлення - і залишились людьми. Місто описане з почуттям: пахне кавою на кожній сторінці, дзвенить трамвай, старий ринок в русі.

Наближається Різдво. У Святвечір на стіл ставлять зайвий прилад - Випадковому Гостю. Перехожий незнайомець або давній друг, дійсно можуть з'явитися в досі, де вже зібралися господарі і гості, щоб зустріти свято, поїсти щедро і смачно, підняти келих на честь чуда. Застілля тут забавні - справжня "магія кухні, вона дозволена".

Є і рецепти, один чудовий і простий: для короткого щастя вам будуть потрібні лише сміх, їжа і трохи милосердя.