Зайчикова книжечка: віршовані казки

Тато також був маленький. І мама, і навіть бабуся з дідусем теж свого часу були маленькими. І так само, як ти, бавилися, веселились, а іноді й пустували. І вони залюбки розкажуть тобі про те, якими були в дитинстві. Точнісінько так, як тато-Зайчик оповідає у «Зайчиковій книжечці» про це своїм малятам... Між іншим, тато-Зайчик навіть тепер іноді полюбляє пустувати. Одного разу, скажімо, він приснився маленькій дівчинці. Весело стрибав і кумедно бавився з нею у сні, а тоді раптом жартома перестрибнув у сон... її татка! І оповів не лише доні, а й таткові всі ці веселі й повчальні історії. Звідки ж йому було знати, що тим татком виявиться колись дуже серйозний і дуже дорослий поет Іван Андрусяк, котрий завдяки Зайчикові й сам тепер геть здитинів — настільки, що всі оці розповіді, заримувавши, переповів нам...