Коло Елу. Цінцірук Андрій

Роман, відзначений дипломом літературного конкурсу «Коронація слова» 2016 року та спеціальною відзнакою від Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, розповість про нескінченне коло життя, круговерть людських доль в історії країни. З повагою та острахом притишуючи голос, розповідали дорослі про верболозове коло Елу — таким був перший спогад дитинства малої Ганни-Софії. Дивний хлопець, що вмів розмовляти зі звірями та викликати зливу, сплів його для односельців, щоб провіщати їм майбутнє. Колись воно хитнулося вчергове: вперше — для неї, востаннє — для її матусі. Давно немає вже того хлопчини, а невидиме коло все розгойдується, котиться собі далі. Через довоєнну оселю львівського лікаря, її батька, через Другу світову і Афганістан, окупації, арешти і переховування, втрати, розлуки з рідними — і через перше та єдине на все життя її кохання, заплутані чи прямі, як промінь сонця, долі-стежки її дітей та онуків. Сьогодні, у переддень свого дев’яностоліття, Ганна-Софія вирушить у подорож рідним Львовом на старому трамваї, щоб пригадати все і замкнути ще одне коло…