Дерево росте у Брукліні

Френсі Нолан бачить світ не таким, як інші, — вона помічає хороше і погане, знає, що життя сповнене несправедливості, але при цьому повне добрих людей. Вона щодня ходить в бібліотеку за новою книгою і читає її, сидячи на пожежному балконі в затінку величезного дерева. І багато хто вважає її трохи дивакуватою. Сім’я Френсі мешкає в бідняцькому районі Брукліна, і всі сусіди знають, що без драм у Ноланів не обходиться. Та при цьому будинок Ноланів сповнений любові, і всі щасливі попри важке життя. Кожен із них вірить, що завтра буде ліпше, але розуміє, що зможе вистояти перед будь-якими нападками долі. Чому вони в цьому так упевнені? Щоб зрозуміти це, треба довідатися більше про кожного члена родини.

Про що книжка


Ця історія про життя маленької (на початок роману) дівчинки на ім'я Френсі Нолан, про її виховання виживання та дорослішання. Разом з татом, мамою і молодшим братом вона живе в бідному районі Брукліна.


Найбільше на світі Френсі любить свою сім'ю і книги. Від того дня, коли дівчинка навчилася читати, вона читає одну книгу щодня, а перед сном ще одну сторінку із Біблії і одну із повного зібрання творів Шекспіра. Батько Френсі – неймовірний красень і син ірландських емігрантів, чудово співає і підробляє в місцевому барі офіціантом. Рівно половину заробленого Джонні, на жаль, пропиває, а іншу – чесно віддає сім'ї. Мама Френсі дуже красива жінка, проте затюкана і замучена нескінченними роботами і підробітками. Саме вона придумала гру про Північний полюс: якщо в сім’ї зовсім нема грошей, то вони уявляють, що група (тобто вона і діти) потрапляють в сніговий завал, залишившись без їжі і тепла, врятувати їх може спеціальна експедиція, тому вони чекають, терплять і лише тоді зігріються і щось зможуть з’їсти.


У цій книзі любиш кожного героя, настільки яскраво і щиро прописані їхні риси, історія зворушлива і мила.


 




Навіщо читати книжку «Дерево росте у Брукліні»


Бетті Сміт на сторінках роману відображала труднощі і радощі життя в одному із бідних районів Брукліна ― про те, як діти збирали сміття і здавали його, щоб заробити копійки, про те, як перед Різдвом продавці кидали в дітей ялинки, які не продалися (і забирали дерева ті, хто не падав). Письменниця блискуче фіксує унікальні моменти життя.


 




Відгуки


«Одна з книг століття.»


New York Public Library


 


«Роман ''Дерево росте в Брукліні'' заслуговує на те, щоб вважати його одним із найбільших американських романів.»


The New Yorker